Vasyl Fedytnyk: "Wartime caused the corresponding legislative changes"

Попри повномасштабну війну в Україні, життя не завмерло. Всі продовжують ще більше працювати, розв’язувати складні питання, допомагати армії, будувати плани та їх реалізовувати. Практика кримінального права є однією з небагатьох, яка швидко оговталася, зберегла ресурс та вийшла вже у вересні на довоєнні ставки. На питання «Юридичної Газети» відповів партнер Адвокатського об’єднання Legal Strategy Василь Федитник.

 - Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

Цей рік безумовно став найскладнішим з усіх років незалежності нашої держави. Необхідно було адекватно реагувати на виклики війни й у частині законодавчого забезпечення діяльності відповідних органів.

Зокрема, це стосується посилення відповідальності за вчинення злочинів в умовах воєнного стану, злочинів проти основ національної безпеки, встановленого законом порядку несення військової служби, а також миру, безпеки людства та злочинів міжнародного характеру.

Розроблені поспіхом та прийняті нашвидкуруч закони про внесення змін до Кримінального кодексу, зокрема про колабораційну діяльність та інші, зумовили проблеми під час кваліфікації діянь з огляду на їх конкуренцію з уже чинними заборонами. Адже поспішність в їх прийнятті зумовила неможливість їх опрацювання та широкого обговорення, що надало б можливість виявити хиби та неузгодженості. Проте, заради справедливості, потрібно констатувати, що часу для обговорення не було, оскільки країна перебувала в складних умовах і потребувала адекватної правової реакції на ці виклики.

- На які знакові законодавчі зміни у практиці кримінального права варто звернути увагу під час війни? З якими з них вдалося попрацювати на практиці вашій компанії?

Найважливіша проблема, яка виникає під час застосування таких категорій кримінальних проваджень, – це саме правильна кваліфікація дій винних осіб.

Як приклад, нова стаття Кримінального кодексу «Колабораційна діяльність», зміст якою фактично охоплюється вже наявною статтею «Державна зрада». На моє переконання, її виділення в окрему спеціальну норму не потребувалося, оскільки заборона вже діяла та потребувала лише коригування, а нова норма дозволила фактично пом’якшити покарання за дії держаної зради, санкція за яку набагато суворіша.

Ми бачимо вже практику суду – за колабораційну діяльність декого звільняють від покарання, до декого застосовують покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Тобто діють із застосуванням ст. 75 або призначають менш суворе покарання. Межа між цими статтями дуже тонка, а держава повинна посилати суспільству чіткий сигнал про недопустимість таких дій через суворість покарання та через зрозумілу кваліфікацію, щоб забезпечити справедливість та однозначність практики притягнення до відповідальності.

-Які нові виклики в цій практиці очікуються у 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

 На моє переконання, у 2023 році залишиться невирішеними дуже багато проблем у частині кваліфікації злочинів у сфері національної безпеки та оборони, проти миру й безпеки людства, воєнних злочинів. Також очікуємо розвитку міжнародного права у зв’язку зі створенням спеціалізованих судів над воєнними злочинцями, проведення спеціальних судів над цими особами, зокрема й ініціаторами воєнних дій та тими людьми, що безпосередньо впроваджували політику рф щодо України.

Тому здебільшого у 2023 році ми побачимо багато гучних проваджень як щодо посадових осіб іноземних держав, так і щодо наших громадян за вчинення колабораційних діянь, державної зради, воєнних злочинів, а також проти миру й безпеки людства. Науковці у сфері кримінального права вже напрацьовують практику та коментарі щодо застосування цих статей. Сподіваюсь, що наступного року ця робота буде продовжена.

Однак потрібно звернути увагу на те, що уже сьогодні необхідно напрацьовувати зміни до законодавства відповідно до наявної практики судів. Також уже у 2023 році сподіваємось побачити практику Верховного Суду щодо застосування цих положень і можливості уніфікувати судову практику, гармонізувати цю практику з європейським законодавством.

Також потребуватиме вдосконалення інститут заочного засудження в Україні. Дуже багато категорій осіб, які вчинили злочини, не можуть бути притягнути до відповідальності у зв’язку з їхнім перебуванням на окупованій території або за межами країни. Але за вчинення суспільно небезпечних діянь проти України вони повинні понести покарання.

Тому наступного року потрібно чекати на кардинальні зміни до Кримінального кодексу України. Можливо, розробники нового кодексу, які вже запропонували його загальну частину, нададуть для обговорення й особливу частину новорозробленого кримінального кодексу. Але вже з урахуванням реальної картини, яка є під час війни.

Всі ми сподіваємось, що наступного року ця війна завершиться. У такому разі кримінальне право зіткнеться з проблемою повернення з режиму воєнного стану до застосування нормальних, загальних норм, які діяли до початку війни. Знову доведеться вносити зміни та переформатовувати діяльність правоохоронних, судових контролюючих органів уже не в режимі воєнного стану, а в загальноправовій державі, де права і свободи громадян є основою, на якій базується все правосуддя. Тому будемо сподіватися на позитивні зміни, закінчення війни та працювати на те, щоб наша правова система і законодавство були приведені у відповідність до європейських стандартів.

За матеріалами «Юридичної Газети»