Parliament passed the law on reservation of employees of companies and organizations

Віолета Монастирська, адвокат АО Legal Strategy

Верховна Рада ухвалила загалом законопроект, який змінює параметри процедури бронювання військовозобов'язаних співробітників компаній та організацій. Наразі документ на візуванні у комітеті з питань нацбезпеки парламенту, після чого його надішлють на підпис голові парламенту, а потім президенту. 

Бронювання військовозобов'язаних не є новелою в українському законодавстві, проте «на часі» ця процедура стала актуальною з кінця лютого 2022. Основним нормативно-правовим актом, який регулює всі питання мобілізації є Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , зокрема розділ V Закону, в якому визначені правові засади бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Так, бронювання працівників допускається підприємством, якому встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), що доводяться до нього на підставі мобілізаційних планів та договорів.

Окрім цього, механізм бронювання працівників регулюється порядком, затвердженим Постановою КМУ від 3 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу», який ще в березні було ухвалено Кабінетом Міністрів України.

Наразі, процедура бронювання військовозобов’язаних працівників складається з декількох етапів.

Перший етап - складення пропозицій щодо бронювання, під час якого підприємства формують перелік, який повинен чітко відповідати формі, яка затверджена законодавством, осіб, які компанія бажає запропонувати до бронювання.

Другий етап - направлення пропозицій уповноваженим органам.

Третій етап - схвалення Пропозицій рядом державних органів. Узгодження та схвалення Пропозицій здійснюється відповідними державними органами. По-перше, військова адміністрація (якщо така практика підтверджена у конкретній області), яка в подальшому надсилає Пропозиції профільному регулятору. Відповідний орган погоджує Пропозиції із Міністерством оборони України. Зрештою, кінцевим органом погодження є Міністерство економіки України, яке ухвалює остаточне рішення.

Четвертий етап - ухвалення рішення про відстрочку. Так, Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам. У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, який не може перевищувати шість місяців.

20 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 7687 «Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», яким пропонується внести дві ключові необхідні для організації ефективної процедури бронювання військовозобов’язаних пропозиції:

- дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;

- надати повноваження Уряду розробити новий порядок бронювання, який має включати критерії віднесення підприємств до критичних.

Вищезазначені зміни повинні дійсно спростити процедуру бронювання працівників без прив’язки до виконання мобілізаційних завдань та відповідних договорів, а також зобов’язати Уряд у двомісячний термін привести власні нормативно-правові акти у відповідність до Закону та чітко окреслити критерії, відповідно до яких той чи інший бізнес буде мати змогу бронювати своїх працівників.

Окрім цього, відповідно до положень даного законопроєкту, заброньовані військовозобов’язані в добровільному порядку будуть мати можливість бути призваними на військову службу під час мобілізації.

Яким чином відбуватиметься бронювання, якщо законопроект врешті стане законом та вступить в дію?

Загалом сама процедура бронювання та її поетапність не повинна змінитися. Фактично, розшириться коло бізнесу, який зможе скористатись відповідною процедурою бронювання.

Відповідно до нової редакції статті 25 Закону про мобілізацію, бронюванню будуть підлягати військовозобов'язані, які працюють:

•в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів в особливий період;

•на підприємствах, в установах і організаціях, яким доведено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання доведених мобілізаційних завдань (замовлень);

•на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, у разі, коли це необхідно для виконання зазначених заходів;

•на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Віднесення суб'єктів господарювання до таких підприємств, установ і організацій здійснюється за критеріями та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів.

Такі військовозобов'язані не підлягатимуть прийняттю на службу у військовому резерві.

Згідно з проєктом Закону порядок та критерії бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час будуть визначатися Урядом.

Після прийняття цього законопроекту Уряд повинен буде розробити та прийняти необхідні підзаконні акти, що, по перше, займе певний час.